Новини
09/06/2016
Я вдячна Богу за те, що зустріла людину, яка відкрила для мене «Джерело» - волонтерка Центру Мар’яна Стойко

Моя Софійка, мій Артурчик, мої зайчики…Саме з таких слів розпочинає розповідати про групу «Сонечко» волонтерка Мар’яна Стойко. Дівчина  прийша  допомагати у  «Джерело» рік тому, а сьогодні  Центр став для неї другим домом, де її дуже чекають та люблять.

«Спершу я приходила лише на годину один раз в  тиждень, проте ці діти  притягують своєю неповторної енергетикою та відкритістю.  Якщо  тиждень їх не бачила, то сумувала,  тобто жила  від  четверга до четверга, від зустрічі до зустрічі. Дуже швидко я зрозуміла, що з нетерпінням очікую коли знову побачусь з моїми маленькими «сонечками»,–    пригадує волонтерка.

Сьогодні Мар'яна  студентка другого курсу  кафедри туризму  Національного університету «Львівська політехніка», до цього вона навчалася у Дрогобицькому  ліцеї, де поглиблено вивчала дві іноземні мови: англійську та французьку. У ліцеї дівчина познайомилася з Наталкою Фурою, яка  і розповіла про «Джерело».

Вона зазначила, що усі близькі, друзі, одногрупники, викладачі знають про її  «джерелят», багато хто  навіть пропонує  допомогу. Навіть  тему  курсової роботи дівчина обрала про  туризм для людей з особливими потребами, більше того, вона планує здобути ще освіту соціального працівника.

Усміхаючись, Мар'яна розповідає, що «джерелята» дуже радіють, коли до них приходять. Вони відчувають навіть настрій людини.

«Ці діти по-іншому виявляють свої емоції та любов. Навіть якщо вони не розмовляють,  то жестами та мімікою, покажуть все, чого хочуть. Вдячна  працівникам «Джерела», які стали для мене наставниками та допомогли навчитися спілкуватися з такими дітками та розуміти їх», - зазначила

Єдине про що шкодує волонтерка, що так далеко живе від «Джерела». «Якби я жила на Сихові, то могла б цю годину, яку витрачаю на дорогу,  побути зі своїми сонечками»,–  сказала вона.

На завершення, Мар'яна зазначила, що  вдячна Богу за те, що колись  коліжанка  привела її до «Джерела», бо сьогодні  дівчина вже не уявляє свого життя без цих усміхнених, добрих дітей та їх щирих обіймів.


Новини
Новини