Сенсорний розвиток дитини за методикою М. Монтессорі.

Ключ до відкриття дитині шляху до свободи Марія Монтессорі знайшла в розвитку інтелекту, який розуміла як «сукупність активностей рефлексивного, асоціативного і репродуктивного характеру, які дають можливість мозку будувати себе через контакт із навколишнім середовищем». Початок інтелектуального розвитку — це усвідомлення відмінностей у довкіллі, яке дитина одержує за допомогою своїх відчуттів. Потім вона повинна поєднати враження, зібрані з навколишнього, у впорядковану структуру.

Марія Монтессорі зазначала, що для розвитку дитячого інтелекту найкраще використовувати матеріали для розвитку відчуттів. Такими матеріалами в методиці М. Монтессорі є сенсорні матеріали. Сенсорні матеріали — це допомога у вибудовуванні інтелектуальних можливостей. Ці матеріали допомагають дитині більш тонко розвинути свої відчуття.

У тісному зв’язку з проблемою уяви і творчості педагог розглядає розвиток емоційного життя дитини. Вона вірила, що дитина володіє якоюсь природженою здатністю реакції на її емоційне й духовне оточення, яке бере участь у розвиткові відчуттів.

Передусім необхідно створити відповідне підготовлене середовище. Його важливим чинником є дидактичний матеріал, який сприяє вправлянню фізичних і психічних функцій дитини, містить у собі контроль помилок, обумовлює максимальну самостійність дитини, служить унікальним засобом розвитку творчості, уваги, волі, навчання письма, елементарної математики.

Монтессорі-матеріали є складовою частиною педагогічного «підготовленого середовища», яке спонукає дитину виявити можливості її власного розвитку через самодіяльність, яка відповідає її індивідуальності. Монтессорі-матеріали за рівнем ясності, структурою і логічною послідовністю відповідають періодам найбільшого сприйняття розвитку дитини. Ці періоди, сприятливі для навчання певних видів діяльності, виявлення обдарованості, виховання вміння володіти собою і формування ставлення до світу, можуть бути оптимально використані за допомогою розвивальних матеріалів. Матеріали та їх функції повинні розглядатися у взаємозв’язку з проголошеним М. Монтессорі баченням дитини, а саме — з антропологією дитини. Дослідниця бачила у дитині величезні внутрішні творчі сили, які виконують роботу зі створення і побудови її власної особистості. При цьому матеріали суттєво допомагають упорядковувати пізнання дитиною навколишнього світу. У центрі уваги педагога знаходиться дитина з її індивідуальними і соціально-емоційними потребами, при цьому матеріали відіграють допоміжну дидактичну роль. Дидактичні матеріали слугують, передусім, тому, щоб сприяти духовному становленню дитини через відповідний її віку розвиток моторики та сенсорики. Дитина діє самостійно, її внутрішні сили вільні, щоб поступово, крок за кроком вона могла стати незалежною від дорослого.

Через самостійне спілкування з матеріалом дитина набуває різних навичок. Вона вчиться ставити мету і знаходити відповідні шляхи її подолання. Монтессорі-матеріали відповідають невимушеному прагненню дитини до руху. Спрямована на дидактичну мету моторика впливає на загальний емоційний, мовленнєвий і соціальний розвиток. Завдяки привабливості матеріалів дитина набуває інтересу до речей. З цікавості і радості спілкування з матеріалом у неї виникає внутрішня мотивація, яка допомагає їй пізнавати світ. Вона намагається сама в усьому розібратися і потребує лише незначної допомоги педагога, який спостерігає за її розвитком і опосередковано керує ним, наскільки це є необхідним.

Показ дитині, як правильно користуватися дидактичним матеріалом, називається презентацією або основним уроком. Мета цього уроку не лише ознайомити дитину з основними якостями і властивостями матеріалу, але й надати педагогу можливість більше дізнатися про дитину та її внутрішній розвиток.

Коли педагог бачить, що ідея дитиною засвоєна, він представляє той самий матеріал, але як вираження нової ідеї. Такі уроки мають 3 ступені:

1 — асоціація сенсорного сприйняття з назвою (встановлення педагогом зв’язку між предметом або ознакою і назвою). Монтессорі-вчитель називає дитині назви предметів, властивостей або кількостей : «Це...» нові терміни бажано повторити декілька разів, залучивши при цьому зорове, слухове, тактильне сприйняття дитини;

2 — розпізнавання предмета чи ознаки, яка відповідає назві («Дай мені...», «Покажи мені...»);

3 — запам’ятовування слова, що відповідає предмету або ознаці («Що це?»).

Монтессорі-матеріали сприяють «поляризації уваги», спрямованої на виявлення глибинного, що випливає з самої суті зв’язку предметів. Це відбувається завдяки повторенню вправ. Таким чином, досягається глибоке проникнення у сенс обраної діяльності.

Щоб сприяти незалежності дитини від дорослого, Монтессорі-матеріали мають можливість її власного контролю над помилками. Дитина мусить уміти сама знаходити свої помилки і виправляти їх. Якщо помилка виникла, дитина усуває її, і порушений порядок поновлюється.

Метою сенсорних матеріалів є виховання і вдосконалення відчуттів: зору, слуху, смаку, нюху, тактильного, баричного і термічного відчуттів. Розроблені сенсорні матеріали унікальні з точки зору розвитку всіх сфер відчуттів. Вони вчать слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу предметів, якості матеріалів. Диференційоване вдосконалення вміння усвідомлено сприймати подібні відчуття дає дитині можливість сконцентруватися на якомусь одному з них.

Це конкретні об’єкти різних кольорів (пара, послідовність відтінків), форм (геометричні фігури), розміру (великий, малий, широкий, вузький, короткий, довгий), об’ємні геометричні тіла. Ці поняття і властивості легко набуваються дітьми, так як вони вже закладені в самому матеріалі.

Аналогічно реалізується принцип «від простого до складного». Для кожної сфери відчуттів є матеріали різного рівня складності. Дитина займається з матеріалом до того часу, доки вдосталь не насолодиться ним і не перейде до наступного рівня складності.

Сенсорика допомагає дитині не просто бачити, а й розуміти те, що вона бачить. Робота в сенсорній зоні розпочинається з дослідження оточення — дитина дивиться, мацає, нюхає, пробує на смак все те, що її оточує.

Марія Монтессорі говорила, що сенсорне навчання дитини відбувається не через очі, а через руку («Дитина з’ясовує суть предмету, коли вона працює з ним своїми руками»), таким чином, принцип Монтессорі-методу наступний: «Не давати оку і вуху більше, ніж даємо руці». Діти від 0 до 6 років «недостатньо бачать без своїх рук». Через маніпуляцію руки дитина розвиває мозок, вчиться мислити, а також розвиваються її розумові здібності.